Якось іще на самому початку осені я їхала автобусом з дому до Житомира. На якійсь із зупинок зайшла тітонька із котом у такій великій пластмасовій клітці з ручкою. У Житомирі, коли вона вже виходила з автобуса, вона зупинилася біля мене і сказала російською ( Read more... )

здається, цьому жж приходить капець. але сьогодні захотілося написати.

[фігня]філологічного запалу вистачило на місяць. зараз страшно втомлена і хочу канікули. бажано літні ( Read more... )

коли я забирала його, замовленого в донецькому інтернет-магазині, з відділення Нової Пошти, я думала - не дай Бог це буде якась фігня. Бог почув мої молитви, і то була не фігня. ми з Інною взагалі ідеально вибрали собі авторів для доповідей - вони прекрасно лягають на наші характери, бгг ( Read more... )

Таке враження, що це про мене все)

Непостижимо, до какой степени человек ленив по природе. Он живет, кажется, лишь для того, чтобы спать, питаться и пребывать в неподвижности; с трудом решается он выйти из бездействия, дабы не умереть с голоду. Ничто так не укрепляет в дикарях приверженности к их состоянию, как эта восхитительная леность. Страсти ( Read more... )

Оскільки чим далі, тим більше я панімаю, шо філолог і культуролог - це трохи різні вєсчі, я починаю росстраювацця, шо я дурна. Тому замість того, шоб читать "Магнітні поля" Бретона і Супо серйозно і вдумливо, я розважалася тим, шо виписувала з них найбільш незв'язні і смішні фрази. І дочитала цей тєкст до кінця я тільки для того, шоб не дай бог ( Read more... )

Мабуть, у мене стандартна осіння хандра. І нафіга я саме в цей час вирішила нарешті прочитати Оруелла - хз. Враження таке гидотне, шо капєц. Якось із Замятіним і Хакслі пазітівніш було. Набагато ( Read more... )

Читати художку з екрану компа - це кощунство. І я навіть не думаю, що мене врятує електронна читалка. Мені так не вистачає паперових книжок!
У мене взагалі є мрія мати вдома власну ідеальну бібліотеку, коли я виросту. От  тільки питання - як підбирати туди книги? Раптом я щось куплю, а воно мені не сподобається? Тоді ж в ідеальній бібліотеці йому ( Read more... )

І я як маленький здихлячок - блін, якась така трохи проапгрейджена версія фреша. Сплю, просипаю, засинаю і валюся з ніг, хоча толком ще нічого не робила.

Ох, як же ж важко з цим - мої одногрупники мені вже не одногрупники! Аааааааа, в мене від цього взрив мозга! Я хочу назад на прекрасний 4 курс із прекрасним Івашиною, не скажу яким Джулаєм, нашим ( Read more... )

Якраз те. Шкода, що не раніше.
Подумалось: наскільки б я більше розуміла на Івашині, якби прочитала це рік тому! А з іншого боку - може, я б тоді у цих романах ніфіга не зрозуміла? До отих розумних текстів? До усяких бауманів-адорно-хоркхаймерів? Хз.

Ось тільки що переглядала закладочки: цей образ синього небесного Ніщо - настільки в точку.

( уривки )

( Read more... )